Любов
«А любов людей є подвійна: одна – любов розуму і волі, а друга – любов, яка втягає і цілу тілесну частину людської природи, себто обіймає й те життя, що опирається на замислах і пристрастях». «Любов’ю розуму і волі мають християни любити усіх своїх ближніх. Любов серця […] – це той нахил душі й цілої людської природи, яка не підлягає приказові волі. Це – любов, якою люди природно люблять своїх найближчих».
“Християнство, дорогі, – це любов, так, як Євангеліє – це наука любові.”
“Розуміється, що любов не може йти в парі з ненавистю, бо ненависть чим більше звужена, тим більше з любові робить якийсь егоїзм.”
“Нехай молодь розуміє, що любов ворогів, яка міститься в заповіді любові ближнього, не противиться любові Батьківщини. Можна ненавидіти кривди, що їх вороги завдають нашому народові, одначе людей усе треба любити. Можна і треба свій нарід перед тими кривдами боронити, але осуджувати усяку месть і ненависть.”